Тези доповіді на тему: «КРАЕЗНАВСТВО ТА ТУРИЗМ»

 

Тези доповіді на тему: «КРАЕЗНАВСТВО ТА ТУРИЗМ»

Старагіна Ірина Віталіївна вихователь

Комунального закладу «Куп’янська спеціальна школа»

Харківської обласної ради

(1 Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція на тему «Шляхи удосконалення професійних компетентностей фахівців в умовах сьогодення»

                                                     28-29 травня 2020)

 

«…Рідну землю потрібно не тільки                 

                                                                   любити, її потрібно знати…»

                                                                           Максим Рильський

Перед сучасною школою стоїть завдання: сформувати особистість, яка б мала  високі духовні потреби, володіла розвинутими пізнавальними й пошуковими здібностями, ключовими життєвими компетентностями.

           Педагогічна тема, над якою працюють педагоги  нашого закладу освіти «Компетентнісний підхід до дітей як умова забезпечення якості освіти та соціалізації особистості».

Важливою складовою національно-патріотичного виховання є краєзнавча робота. Пізнання «малої Батьківщини», її минулого й сучасного – важлива передумова формування особистості, її свідомої участі в житті держави.

         Краєзнавча робота сприяє розвитку пізнавальної діяльності учнів, виховує ціннісні ставлення, моральні якості, насамперед національну свідомість. Краєзнавчі дослідження підводять здобувачів освіти до глибокого розуміння навколишнього середовища, сприяють пробудженню поваги і любові до тих місць, де вони народились і виросли.

         

Для ефективної краєзнавчої роботи необхідно керуватися:

- способами активізації учнів у цій роботі;

- можливостями педагогічних технологій, групових методів та

індивідуальних форм навчання;

- дослідницькими краєзнавчими уроками, які мають суттєві переваги над     традиційними;

- існуючими технологіями моделювання наукового краєзнавчого дослідження;

- можливостями для формування у учнів дослідницьких вмінь;

- установкою на кінцевий результат залучення учнів до краєзнавчої роботи – цілеспрямований розвиток їх особистості.

        Педагогам краєзнавство надає цілий арсенал ефективних методів і форм успішної навчально-виховної роботи. Вивчаючи та використовуючи місцевий матеріал, учні мають змогу вийти за межі підручників; свідомо застосовувати набуті знання та вміння як у навчанні так і у подальшому житті.

         Виховна робота нашого навчального закладу направлена на реалізацію основних державних документів у сфері освіти, в першу чергу – «Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки» та Конвенції національно-патріотичного виховання  дітей і молоді за програмою «Основні орієнтири виховання учнів 1-11х класів загальноосвітніх навчальних закладі».

         Шкільний краєзнавчий музей, створений вчителями та учнями закладу, туристсько-краєзнавчий гурток, дитяча організація самоврядування «Молода Січ» працюють в єдиному напрямку – формування та розвиток у здобувачів

 освіти основних життєвих компетентностей: громадянської, загальнокультурної,  ціннісно-смислової, навчально-пізнавальної, інформативно-комунікативної.

         Шкільні краєзнавці-дослідники, під вмілим керівництвом педагогів, працюють за такими  напрямками:

1.     Вивчення рослинного й тваринного світу свого регіону, природо збереження

Куп’янщина – своєрідний неповторний край. Знайомство з природою, історією, господарством і культурою допомагає учням краще пізнати не тільки свій регіон, а і Харківщину в цілому. Щомісяця краєзнавці ходять в одноденні походи з метою спостереження за змінами у навколишньому середовищі, вивчення негативного впливу сучасного суспільства на природні багатства краю. В школі проводяться традиційні акції «Допоможи птахам взимку». Діти розвішують годівнички, підгодовують зимуючих птахів. Цікаво пройшов проект «Із вирію над нашою Вкраїною вже птахи летять», традиційні челенжі по впорядкуванню лісового джерельця, до якого за смачною корисною водою ходить не тільки мікрорайон, де розташована наша школа, а й все місто; акції по збереженню первоцвітів, лікарських рослин.

Екскурсії до природних заповідників «Дворічанський……», село Кислівка (Воронці), страусина ферма в селі Глушківка, і т.д.

         2.Минуле Куп’янщини

Велика кількість сучасних населених пунктів Куп’янщини виникли в період формування Слобідської України (ХVII-ХVIII століттях) як сотенне козацьке містечко. Про ті давні й героїчні часи розповідають експозиції міського краєзнавчого музею, де наші учні є постійними відвідувачами. Саме куп’янськими шляхами, через села Пристін та Сенькове вів свої дружини на половців князь Ігор Святославович, оспіваний в «Слові о полку Ігоревім».

         Закинувши на спину  заплічники, туристи-краєзнавці пішли в похід до села Сенькове. Дізналися, що це поселення є найдревніше на Куп’янщині, про що довідалися у місцевому археологічному музеї. А ще про те, що саме це село обирав для творчого відпочинку письменник, творець улюблених народом усмішок Остап Вишня.

         З Куп’янськом і Куп’янським повітом пов’язане життя Григорія Савича Сковороди. До наших днів зберіглася криниця, з якої пив воду митець та дуб, який він посадив. Все це на власні очі побачили дослідники-краєзнавці в селі Моначинівка Куп’янського району. А щоб краще познайомитися з біографією Г.С. Сковороди, діти побували в селі Сковородинівка Золочівського району Харківської області.

         Цікавою була дослідницька робота шкільних краєзнавців на тему «Духовні об’єкти Куп’янщини». На території нашого регіону діють декілька храмів та церков, які є архітектурними пам’ятками ХIХ століття. Це міський Свято-Миколаєвський храм – прикраса і духовний центр міста. Але для своїх досліджень учні обрали Петропавлівський храм (село Петропавлівка Куп’янського району) – архітектурну пам’ятку українського бароко. 

Сучасний храм збудований на старій основі, тому місцями видно елементи старої кладки. Юним дослідникам-краєзнавцям працівники храму розповіли про історію храму та показали ікони, які були написані місцевими майстрами два століття тому. Особливий інтерес краєзнавців викликала розповідь про давній і основний промисел мешканців села. Ще з кінця ХVII століття ця місцевість була відома виробами з лози. Ремесло лозоплетіння набуло тут неабиякого розвитку завдяки дешевому матеріалу. Й дотепер серед людей старшого віку зустрічаються  майстри, які плетуть чудові кошики для господарчих потреб, декоративні тарелі та інші вироби.

         З кожного походу краєзнавці привозять до на згадку фотографії, сувеніри, поповнюючи ними шкільний музей.

         «Було колись – в Україні гриміли гармати…»

Так писав Т.Шевченко про козацьку добу. Українці – єдина в світі козацька нація. Можна щоденно вивчати героїчну історію країни по підручникам, художнім творам, відеофільмах. Але це не йде ні в яке порівняння з побаченим на власні очі. Хіба можна передати словами відчуття, коли ти йдеш тією стежкою, якою ходив славний гетьман Сагайдачний, чи стоїш на тій землі, де зароджувалася козацька слава. Саме такі відчуття переповнювали шкільних дослідників під час подорожі до Хотинської фортеці та на острів Хортиця.

3.Буремне ХХ століття

Краєзнавча робота цього періоду особлива. Учні мають змогу поспілкуватися з очевидцями подій, які вивчають. В закладі стали традиційними зустрічі з «дітьми війни» 1941-1945 років, ліквідаторами Чорнобильської трагедії. Краєзнавці беруть активну участь у міських акціях вшанування жертв голодомору, традиційній ході на День Пам’яті та примирення, покладанню квітів до пам’ятного знаку загиблим землякам-афганцям.

         4.Сьогодення краю 

Сучасна історія України розкриває для шкільних краєзнавців нові горизонти, пропонує цікаві теми для дослідницьких проектів. Не тільки на шкільні свята заходять до нас місцеві волонтери. Проведені акції «Листи захисникам на Сході України», «Смачні смаколики до свята українським бійцям», плетіння захисних сіток, зустрічі з активними учасниками подій на Донбасі, покладання квітів біля Дошки Слави загиблим землякам-героям ХХ1 століття.

         «Збудіть у людини щирий інтерес до всього корисного, найвищого й морального – і ви можете бути впевнені, що вона збереже назавжди людську гідність» (К. Ушинський) 

Йдуть у самостійне життя наші випускники, та їм на зміну приходять юні дослідники-краєзнавці, а тем для вивчення рідного краю ще вистачить, бо

саме під час краєзнавчих походів діти вчаться розуміти, що  важать такі поняття, як « Батьківщина», «національна гідність»; яке місце в їхніх юних серцях займає країна дитинства – «мала батьківщина», її історія та сьогодення, і що потрібно зробити їм, як громадянам, патріотам чи просто небайдужим людям для того, щоб вона не зникло з карти України. 

           Всі проведені заходи будуються на сучасних інформаційно-комунікативних технологіях, з використанням інтернет-ресурсів, ТЗН.