Тема уроку «Запровадження християнства на Русі»

                                Девіз: «Говоримо про минуле – дивимося у майбутнє»

1.     I. Організаційний момент

- Привітання з гостями

- Вчитель звертає увагу чи готові учні до уроку: підручник , зошит, ручка

- Звіт чергових: число, місяць, рік, хто з учнів відсутній та з якої причини

Корекційна хвилинка

Вчитель: 24 листопада – це середина, кінець чи початок місяця?

                 - Назвіть число на початку місяця

                - Яке число останнє в листопаді?

                - Яка пора року приходить на зміну осені?

Вчитель: 2021 рік оголошено в Україні роком математики. Як бачимо, світ чисел, вміння додавати та віднімати потрібні нам щодня.

  А тепер повернемося із математичного світу у світ історії - нового для вас у цьому році предмету.

II. Основна частина

1.Актуалізація знань учнів

а) – Що ж вивчає історія? 

б) Вчитель: Відомо, що назви місяців сучасного українського календаря складалися саме в давні слов’янські часи. Спробуйте пояснити значення цих назв, пов’язуючи їх із заняттями наших предків.

( Діти пояснюють походження назв місяців : березень, липень, серпень, листопад, грудень, лютий).

Вчитель: із сивої давнини до наших часів збереглися перекази про життя та діяльність перших Київських князів.

в) Погляньте на екран:  перед вами зображення давньоруських князів – будівничих могутньої середньовічної держави –Київська Русь.

Завдання: розташуйте їх за чергою правління.

Пригадайте:

-          хто, побачивши Київ, назвав його «матір’ю міст руських»?

-         Хто з них був настільки хоробрим, що попереджав своїх ворогів про те, що йде на них війною?

-         Хто з них за допомогою птахів (горобців  та голубів) приборкав непокірне плем’я древлян?

г) Вчитель. Важке повсякденне життя змушувало людей шукати підтримку у богів, духів.

 - У яких богів вірували давні слов’яни? Чому саме в цих?

- Як називається віра в багатьох богів?

Вчитель: на уроках українського читання ви познайомитесь з твором Лесі Українки «Лісова пісня», на сторінках якого оживуть мавки, польовики, духи лісу і вітру. Послухайте, як змалювала авторка водяника:            

 З тих  давніх часів до наших днів збереглися деякі вірування та обряди. Памятаю, в моєму дитинстві ми бігали під дощем, промовляючи: «Дощику, дощику, пуще, дам тобі гущу», навіть не підозрюючи, що промовляємо давній заклик  дощу, якому більше 1000 років.

д) домашнім завданням на сьогоднішній урок було дослідницьке завдання. А саме: розпитати старших у своїй родині про віру у давніх духів домашньої оселі та пов’язаних з ними українськими народними традиціями та обрядами.

                                      (розповідь учнів про домовика)

2.Оголошення теми та мети уроку

Вчитель. Київські князі, об’єднавши східнослов’янські племена в єдину державу (ПОКАЗАТИ НА КАРТІ),  ставали головними, а підкорених народів змушували платити данину. Та на місцях зберігалася влада місцевих князів,а також  віра у своїх племінних богів. Інколи місцевий князь мав більшу повагу від своїх людей, ніж далекий київський, місцевого бога боялися сильніше, ніж головних київських богів.

Такий стан речей шкодив авторитету київського князя; не об’єднував, а, навпаки, роз’єднував населення держави. Потрібна була нова віра, віра в єдиного бога: один бог на небі, а на землі – його намісник київський князь.

Про запровадження саме такої релігії ми й будемо говорити на сьогоднішньому уроці.

-         Відкрили зошити і записали тему уроку.

НА ДОШЦІ: ЧИСЛО, ТЕМА

Вчитель. Об’єднати усе населення Давньої Русі не силою зброї, а єдиною вірою задумав київський князь Володимир Святославович. В пошуках нової релігії Володимир звертає свій погляд на давню суперницю Київської Русі могутню християнську державу Візантію.

     (ПОКАЗАТИ КОРДОНИ ВІЗАНТІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ)

Вчитель. Що стало прикрасою Візантійської столиці?

-         Діти, а хто з вас був в церкві?  Які відчуття наповнювали вас?

Вчитель. Саме такий емоційний стан охопив князя Володимира, коли він відвідав храм у візантійському місті Корсуні. В цьому храмі князь охрестився сам, охрестив своїх дітей та бояр.

Вчитель. У 988 році київський князь Володимир Святославович запроваджує християнську релігію на Русі. Прочитаємо, як цю подію подає підручник:

 Вчитель: послухайте, як про цю подію пише монах Києво-Печерського монастиря НЕСТОР у своїй книжці « ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ»

Вчитель. Кожна тема знайомить нас з новими словами та історичними поняттями. В тексті ви зустріли такі слова: (ПРИКРЕПИТИ НА ДОШЦІ)

-         СВЯЩЕННИК,

-         МОЛИТВА,

-         ХРЕСТИК

Відкрийте сторінку 92, знайдіть під написом «ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ» визначення цих слів, прочитайте  вголос

Вчитель. Прийняття християнства стало важливою подією в житті Київської держави:

-         нова релігія закликала віруючих жити у мирі, злагоді, любові до ближнього, суворо засуджувала убивство;

-         християнство поклало початок розвитку освіти, зокрема писемності.

Для проведення богослужінь священикам потрібно було читати багато молитв. Перших священників для Київської Русі присилала Візантія, з часом їх стали вчити вдома, відкриваючи при церквах школи, а також майстерні де переписували церковні книги, малювали ікони.

Саме при монастирі жив і працював преподобний Нестор, створюючи працю всього свого життя книгу «Повість минулих літ», сторінки якої ми читаємо з першої теми.

Вчитель. Підведемо підсумок сьогоднішній темі.

Вчитель. Запровадження християнства підняло авторитет Київської Русі і поставило її на один щабель з християнськими державами того часу. Європейські володарі виявляли бажання мати дружні, і, навіть родинні стосунки з київським князем через шлюби дітей.

      3.Закріплення вивченого матеріалу.

А) Про що сьогодні вам розповіла нова тема уроку?

Б) Яка назва нової релігії, запровадженої на Русі у 988 році?

 - Це віра в якого бога?

- Як ім’я київського князя, що запровадив християнство?

В) Чому ця подія стала важливою для подальшого розвитку держави?

Д) (НА ДОШЦІ ВЧИТЕЛЬ) Скільки років минуло з того дня?

      Який зараз рік – 2020 -988= 1032

РОЗПОВІДЬ ПРО СВЯТКУВАННЯ ХРЕЩЕННЯ РУСІ ЩОРОКУ

Е)Вчитель. Діти, на початок уроку ви дали визначення поняттю історія.

     - (до учня) так що вивчає історія?

Кажуть, без минулого нема майбутнього. Чим важливі нам сьогодні знання про давні часи?  ВІДПОВІДЬ ДІТЕЙ

 Володимир міг і не запроваджувати нової релігії, бо це був болісний процес: люди не хотіли полишати старої віри, були повстання проти князя. Але Володимир довів справу до кінця.

 То чому ми можемо повчитися у наших пращурів – мудрих князів київської доби, зокрема у Володимира Великого (ДИВИТИСЬ У МАЙБУТНЄ НЕ НА ТИЖДЕНЬ, А НА СТОЛІТТЯ; ДБАТИ НЕ ТІЛЬКИ ПРО СЕБЕ, А Й ПРО ДЕРЖАВУ, В ЯКІЙ ЖИВЕШ)

III. Підсумок уроку

- Д/З:  читати СТ. 89-93, записати в зошити визначення слів

-         ОЦІНЮВАННЯ