Девіз: «Говоримо про минуле – дивимося у майбутнє»
1. I. Організаційний
момент
- Привітання
з гостями
- Вчитель звертає
увагу чи готові учні до уроку: підручник , зошит, ручка
- Звіт чергових: число, місяць, рік, хто з учнів відсутній та з якої причини
Корекційна хвилинка
Вчитель: 24
листопада – це середина, кінець чи початок місяця?
- Назвіть число на початку
місяця
- Яке число останнє в
листопаді?
- Яка пора року приходить на
зміну осені?
Вчитель: 2021 рік
оголошено в Україні роком математики. Як бачимо, світ чисел, вміння додавати та
віднімати потрібні нам щодня.
А тепер повернемося із математичного світу у
світ історії - нового для вас у цьому році предмету.
II. Основна частина
1.Актуалізація знань учнів
а) – Що ж вивчає історія?
б) Вчитель: Відомо,
що назви місяців сучасного українського календаря складалися саме в давні слов’янські часи. Спробуйте пояснити значення цих назв,
пов’язуючи їх із заняттями наших предків.
( Діти пояснюють походження назв місяців : березень, липень, серпень, листопад, грудень, лютий).
Вчитель: із сивої давнини до наших часів збереглися перекази про життя та діяльність перших Київських князів.
в) Погляньте на
екран: перед вами зображення
давньоруських князів – будівничих могутньої середньовічної держави –Київська
Русь.
Завдання:
розташуйте їх за чергою правління.
Пригадайте:
-
хто, побачивши Київ, назвав його «матір’ю міст руських»?
-
Хто
з них був настільки хоробрим, що попереджав своїх ворогів про те, що йде на них
війною?
- Хто з них за допомогою птахів (горобців та голубів) приборкав непокірне плем’я древлян?
г) Вчитель. Важке повсякденне життя змушувало людей шукати підтримку у
богів, духів.
- У яких богів вірували давні слов’яни? Чому саме в цих?
- Як називається віра в багатьох богів?
Вчитель: на уроках українського читання ви познайомитесь з твором Лесі Українки «Лісова пісня», на сторінках якого оживуть мавки, польовики, духи лісу і вітру. Послухайте, як змалювала авторка водяника:
З тих давніх часів до наших днів збереглися деякі вірування та обряди. Памятаю, в моєму дитинстві ми бігали під дощем, промовляючи: «Дощику, дощику, пуще, дам тобі гущу», навіть не підозрюючи, що промовляємо давній заклик дощу, якому більше 1000 років.
д) домашнім завданням на сьогоднішній урок було дослідницьке завдання. А саме: розпитати старших у своїй родині про віру у давніх духів домашньої оселі та пов’язаних з ними українськими народними традиціями та обрядами.
(розповідь учнів про домовика)
2.Оголошення теми та мети уроку
Вчитель. Київські князі, об’єднавши східнослов’янські племена в єдину державу (ПОКАЗАТИ НА КАРТІ), ставали головними, а підкорених народів змушували платити данину. Та на місцях зберігалася влада місцевих князів,а також віра у своїх племінних богів. Інколи місцевий князь мав більшу повагу від своїх людей, ніж далекий київський, місцевого бога боялися сильніше, ніж головних київських богів.
Такий стан речей шкодив авторитету київського князя; не об’єднував, а, навпаки, роз’єднував населення держави. Потрібна була нова віра, віра в єдиного бога: один бог на небі, а на землі – його намісник київський князь.
Про запровадження саме такої релігії ми й будемо говорити на сьогоднішньому
уроці.
-
Відкрили
зошити і записали тему уроку.
НА ДОШЦІ: ЧИСЛО, ТЕМА
Вчитель. Об’єднати усе населення Давньої Русі не силою зброї, а єдиною вірою задумав київський князь Володимир Святославович. В пошуках нової релігії Володимир звертає свій погляд на давню суперницю Київської Русі могутню християнську державу Візантію.
(ПОКАЗАТИ КОРДОНИ ВІЗАНТІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ)
Вчитель. Що стало прикрасою Візантійської столиці?
- Діти, а хто з вас був в церкві? Які відчуття наповнювали вас?
Вчитель. Саме такий емоційний стан охопив князя Володимира, коли він відвідав храм у візантійському місті Корсуні. В цьому храмі князь охрестився сам, охрестив своїх дітей та бояр.
Вчитель. У 988 році
київський князь Володимир Святославович запроваджує християнську релігію на Русі.
Прочитаємо, як цю подію подає підручник:
Вчитель: послухайте, як про цю подію пише монах Києво-Печерського монастиря НЕСТОР у своїй книжці « ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ»
Вчитель. Кожна тема
знайомить нас з новими словами та історичними поняттями. В тексті ви зустріли
такі слова: (ПРИКРЕПИТИ НА ДОШЦІ)
-
СВЯЩЕННИК,
-
МОЛИТВА,
-
ХРЕСТИК
Відкрийте сторінку
92, знайдіть під написом «ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ» визначення цих слів, прочитайте вголос
Вчитель. Прийняття
християнства стало важливою подією в житті Київської держави:
-
нова
релігія закликала віруючих жити у мирі, злагоді, любові до ближнього, суворо засуджувала
убивство;
-
християнство
поклало початок розвитку освіти, зокрема писемності.
Для проведення богослужінь священикам потрібно було читати багато молитв. Перших священників для Київської Русі присилала Візантія, з часом їх стали вчити вдома, відкриваючи при церквах школи, а також майстерні де переписували церковні книги, малювали ікони.
Саме при монастирі
жив і працював преподобний Нестор, створюючи працю всього свого життя книгу
«Повість минулих літ», сторінки якої ми читаємо з першої теми.
Вчитель. Підведемо підсумок сьогоднішній темі.
Вчитель.
Запровадження християнства підняло авторитет Київської Русі і поставило її на
один щабель з християнськими державами того часу. Європейські володарі виявляли
бажання мати дружні, і, навіть родинні стосунки з київським князем через шлюби
дітей.
3.Закріплення
вивченого матеріалу.
А) Про що сьогодні
вам розповіла нова тема уроку?
Б) Яка назва нової
релігії, запровадженої на Русі у 988 році?
- Це віра в якого бога?
- Як ім’я київського князя, що запровадив християнство?
В) Чому ця подія
стала важливою для подальшого розвитку держави?
Д) (НА ДОШЦІ ВЧИТЕЛЬ) Скільки років минуло з того
дня?
Який зараз рік – 2020 -988= 1032
РОЗПОВІДЬ ПРО СВЯТКУВАННЯ ХРЕЩЕННЯ РУСІ ЩОРОКУ
Е)Вчитель. Діти, на початок уроку ви дали визначення поняттю історія.
- (до учня) так що вивчає
історія?
Кажуть, без минулого нема майбутнього. Чим важливі нам сьогодні знання про давні часи? ВІДПОВІДЬ ДІТЕЙ
Володимир міг і не запроваджувати
нової релігії, бо це був болісний процес: люди не хотіли полишати старої віри,
були повстання проти князя. Але Володимир довів справу до кінця.
То чому ми можемо повчитися у наших
пращурів – мудрих князів київської доби, зокрема у Володимира Великого
(ДИВИТИСЬ У МАЙБУТНЄ НЕ НА ТИЖДЕНЬ, А НА СТОЛІТТЯ; ДБАТИ НЕ ТІЛЬКИ ПРО СЕБЕ, А
Й ПРО ДЕРЖАВУ, В ЯКІЙ ЖИВЕШ)
III.
Підсумок уроку
- Д/З: читати СТ. 89-93, записати в зошити визначення слів
-
ОЦІНЮВАННЯ
Комментариев нет:
Отправить комментарий